ЗАГНУ́ЗДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загнуздати. Загнузданий Хмельницького рукою, по бруку дзвонить копитами кінь (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 81); Десь позаду чувся шум океанських хвиль, нагадуючи про грізну силу не загнузданої людиною стихії (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 88).
ЗАГНУЗДАНИЙ
Тлумачення слова