ЗАГНІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГНІТИТИ, ічу, ітиш, док., перех.
1. Пекти вироби із тіста так, щоб утворилася світло-коричнева кірка; зарум’янювати. До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додому, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай (Словник Грінченка); * Образно. Розсипле [сонце] над хуторами рубіни, ..загнітить лободу і кожний лист на осокорах і — попливе, радіючи, в голубому проваллі… (Іван Микитенко, II, 1957, 11).
2. діал. Пригнічувати. В житті я ніколи не був настільки незалежним, щоб мене, коли вже не загнічувала, то хоч не «мулила» чия-небудь натура (Леся Українка, III, 1952, 686).