ЗАГЛЯДАТИСЯ

ЗАГЛЯДАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАГЛЯДІТИСЯ, джуся, дишся, док., на кого—що. Дивитися довго, захоплено. Не заглядайся на чужих жінок, бо свою загубиш (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 122); Дивні дива відкриває їм [дітям] степ. Зупинившись, постоять над пташиним гніздом, причаєним у траві, подивуються на кам’яну бабу на скіфській могилі, виглядяться на овечат, що розтеклись по далекій царині (Олесь Гончар, II, 1959, 97); — Чого так зажуривсь, Семенович? — сказав йому Левко Цьомкал, підстарший боярин, та й вдарив його по плечах. — На дівчат заглядівсь, чи що? (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 31).