ЗАГІ́НЕ́ЦЬ, інця, чол. Зменш. до загін 1. Добрий жнець не питається, чи широкий загінець (Номис, 1864, № 7356); Попри вузькі загінці мужицького жита пішла їмость [попадя] аж до лісу (Лесь Мартович, Тв., 1954, 460); Загінець для телят.
ЗАГІНЕЦЬ
Тлумачення слова