ЗАГАВКОТІ́ТИ, очу, отиш, док. Підсил. до загавкати. На подвір’ї загавкотів собака, потім заскавучав (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 22); * Образно. Загавкотіли автомати, Зчинивсь гармидер, метушня (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 123).
ЗАГАВКОТІТИ
Тлумачення слова