ЗАГАСА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до загасати1. Вони раді були послухати страшні бувальщини, що чудово вимальовувалися в уяві людей біля загасаючого вогнища (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 16); До міста ми входили на світанку, Ще виблискував загасаючий серп місяця (Іван Ле, Мої листи, 1945, 41); Пісня обірвалась, а Іван, підвівшись на лікті, ще довго прислухається до загасаючого її відгомону (Петро Колесник, Терен.., 1959, 21).
ЗАГАСАЮЧИЙ
Тлумачення слова