ЗАГА́РБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загарбати. В місті, загарбаному інтервентами, ..провокатор і шпиг стояли скрізь за спиною (Юрій Смолич, V, 1959, 462); Ліса [лісу], загарбаного боярином, стерегли і громадські, і боярські лісничі, між котрими не раз приходило до сварки і бійки (Іван Франко, VI, 1951, 42);
// загарбано, безос. присудк. сл. [Русалка Польова:] Уже ж мене пошарпано, всі квітоньки загарбано, всі квітоньки-зірниченьки геть вирвано з пшениченьки (Леся Українка, III, 1952, 232).
ЗАГАРБАНИЙ
Тлумачення слова