ЗАГА́ЛЬНИК, а, чол., перев. мн. Часто повторюваний, усім відомий вислів, банальна фраза. До другої [бесіди] Ігор підготується краще. Загальників у його мові вже не буде (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 313); Щоб виграти час, він вдається до загальників: — Діти, вони завжди були окрасою життя… Правда? (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 239); Загальники, стерті, вживані слова ніколи не прикрашали поезію (Вітчизна, 4, 1963, 203).
ЗАГАЛЬНИК
Тлумачення слова