ЗАГАЮВАТИСЯ

ЗАГАЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, ЗАГАЯТИСЯ, аюся, аєшся, док. Те саме, що затримуватися; баритися. Зострів її і привітав І тихо мовив: — Де ти в бога Загаялась, моя небого? (Тарас Шевченко, II, 1963, 358); А тут — мала дитина. Звісно, коло його загаєшся (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 98); Ось прощаються у вишині тривожним курликанням журавлині ключі, що загаялися десь на Поліссі (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 30);
//  з чим. Робити що-небудь пізніше або повільніше, ніж було треба, ніж бажано. [Сидір Свиридович:] Як ми бралися, то я тебе дуже кохав, дуже кохав, але через твій ніс, старенька, я загаявся з сватанням (Нечуй-Левицький, II, 1956, 474); Ще раз простіть, що так загаявся з тою справою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 205).