ЗАГА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загаяти. На другий день збиралися ховати [Пріську]. Якнайраніше збирайсь, а все день загаяний, пропащий (Панас Мирний, III, 1954, 137);
// загаяно, безос. присудк. сл. Пригадалось Ясочці, скільки часу загаяно марно, скільки довелось зазнати зневаги, .. тиняючись з віршами по редакціях (Степан Васильченко, I, 1959, 352).
ЗАГАЯНИЙ
Тлумачення слова