ЗАГАДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАГАДАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. розм. Те саме, що замислюватися. Хоч би сім’я..! А то сам, як палець.. Часто Максим, загадуючись над своїм бурлацьким життям, отак думав (Панас Мирний, I, 1949, 233); Ти погасла, ясна зоре! Став я мовчки, загадався… Не гадалось… В темне море Без весельця сам подався (Павло Грабовський, I, 1959, 349); Про що вона загадалася? (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 29); * Образно. Гай чарівний, ніби променем всипаний, Чи загадався, чи спить (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 7).
2. тільки недок. Пас. до загадувати 2, 3.