ЗАГАДКО́ВИЙ, а, е. Який потребує розгадки, дослідження; таємничий, незрозумілий. — Загадкова і дивна людська натура, — думав сам собі Дорош (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 210); На Маріцциному обличчю [обличчі] блукав якийсь загадковий усміх (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 264); В купе запанувала загадкова тиша (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 209).
ЗАГАДКОВИЙ
Тлумачення слова