ЗА́ГАД, у, чол., розм., рідко. Завдання, наказ, розпорядження. Живе та баба з паннами в будинкові, так пильнує, так робить: і сама повимітає, без загаду поприбирає, й постіль усім постеле (Степан Васильченко, II, 1959, 428); Де не взялись у дверях замасковані карлики, що жваво виконують усі загади [Форкіади] (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 353).
ЗАГАД
Тлумачення слова