ЗАФО́РКАТИ, аю, аєш, док.
1. Почати форкати, різко і з шумом випускати повітря через ніздрі. У долині над ставом зафоркали коні (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 438).
2. перен., розм. Почати видавати звуки, схожі на форкання. Зафоркали автомашини, загули трактори (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 307).