ЗАДЗЕНЧАТИ, чу, чиш, док.
1. Те саме, що задзенькати.
♦ Задзенчало у вухах, безос. — те саме, що Задзвеніло у вусі (вухах) (див. задзвеніти). Димом і темнотою заслало йому очі; в ухах загуло-задзенчало… (Панас Мирний, I, 1954, 358).
2. Те саме, що задзижчати 1. — От я зараз відніму у тебе [Медунки] твій мед! — задзенчала нахабно бабка (Оксана Іваненко, Про бджілку.., 1959, 18).