ЗАДЗЕЛЕНЧА́ТИ, чу, чиш, док.
1. Почати дзеленчати. Лікар вийшов з сіней і скочив на бричку. — Рушай! — Дзвоник задзеленчав (Борис Грінченко, II, 1963, 481); Наддав [Кадук] газу.. і помчав так, що старий газик задзеленчав усіма металевими частинами (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 179).
2. Утворити звуки дзеленчання або бряжчання. Задзеленчав телефон, хтось кричав у трубку хрипким голосом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 248); Темно. Болото.. Іноді мелькне чиясь тінь, глухо задзеленчить відро. І знову все тихо (Григорій Тютюнник, Вир, 1954, 353).