ЗАДИ́РЛИВО. Присл. до задирливий. На рундуці коло крамниці, як уродився, дід Маркіян; розмахує руками, щось доводить людям, задирливо позираючи на Валю (Степан Васильченко, II, 1959, 185); Очі [Марка] задирливо сміялися, від обличчя пашіло молодою силою (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 278).
ЗАДИРЛИВО
Тлумачення слова