ЗАДИРАТИСЯ 1, ається, недок., ЗАДЕРТИСЯ і ЗАДРАТИСЯ, дереться, док.
1. Підноситися, підніматися вгору. У його постаті було щось особливе, голова гордо задиралася вгору (Борис Грінченко, II, 1963, 71); Пароплав якось по-чудному занурився носом у воду, а кормою задерся вгору (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 29); Христя глянула на Оришку: низенька.., рот увалився, підборіддя угору задралося, ніс униз похнюпився (Панас Мирний, III, 1954, 300).
2. тільки недок. Пас. до задирати1.
ЗАДИРАТИСЯ 2, ається, недок. Пас. до задирати 2.
ЗАДИРАТИСЯ 3, аюся, аєшся, недок., ЗАДЕРТИСЯ і ЗАДРАТИСЯ, деруся, дерешся, док., розм.
1. з ким. Сваритися, битися з ким-небудь. — Я йому покажу, як зо мною задиратися! — гордо скрикнув барон (Іван Франко, III, 1950, 178); Пастух Сава заводився з людьми, наче півень, з кожним задирався (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 11); Сотникові хотілося з кимсь задертися і потім топтати його білокопитими ногами свого баского коня (Іван Ле, Наливайко, 1957, 51); Коли б Причепа був справжній цехмістер,.. він не проминув би задратися з Кузьменком (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 194).
2. без додатка. Поводити себе зухвало, чванькувато по відношенню до кого-небудь. Ставився Данило до нього [Болеслава], як до свого сина, тільки злостився — задирається Болеслав, так і рветься, щоб війною піти (Антон Хижняк. Д. Галицький, 1958, 568).