ЗАДИЧА́ВІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до задичавіти;
// у знач. прикм. Зажурчало в коров’яках, і звідти вибігла з божевільними очима задичавіла, бездомна свиня (Степан Васильченко, II, 1959, 19).
ЗАДИЧАВІЛИЙ
Тлумачення слова
ЗАДИЧА́ВІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до задичавіти;
// у знач. прикм. Зажурчало в коров’яках, і звідти вибігла з божевільними очима задичавіла, бездомна свиня (Степан Васильченко, II, 1959, 19).