ЗАДИБАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. Почати дибати; піти, дибаючи. Стала [чайка] на довгі жовті ноги, оглянулась здивовано навколо, задибала по гальці (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 23).
2. перен., куди. Дійти куди-небудь; додибати. — Ой, я п’яна.. Доленько ж моя, як же я задибаю до хати? Доведеться десь під окопом почувати! — бідкалась Явдоха (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 47).