ЗАДУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАДУШИ́ТИСЯ, ушуся, ушишся, док.
1. Заподіювати собі смерть, здавлюючи горло, насильно припиняючи дихання; умертвляти себе.
2. Задихатися від нестачі повітря, отруюватися димом, задушливим газом і т. ін. Він потребував свіжого повітря, широкого простору, щоб не задушитися (Іван Франко, VII, 1951, 270); Курити треба покинути, а то й задушитись можна (Андрій Головко, II, 1957, 129);
// Втрачати можливість вільно дихати від внутрішніх причин (кашлю, плачу, сміху і т. ін.); душитися.
3. тільки недок. Пас. до задушувати.