ЗАДУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що задушливий. Ніч стала така задушна: напевно, дощ буде (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 307); Коли вони втрьох виходили з задушної майстерні на вільне повітря, сова на шафі скрикнула й змахнула крилами (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 409); Літній парк, задушний запах м’яти (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 142).
ЗАДУШНИЙ
Тлумачення слова