ЗАДУШЕ́ВНІСТЬ, ності, жін. Властивість і якість за знач. задушевний. Ця сувора людина підкупила своєю задушевністю і твердістю (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 31); У романах і повістях Марка Вовчка багато світла і задушевності, віри в торжество передового над відсталим (Радянське літературознавство, 18, 1955, 109).
ЗАДУШЕВНІСТЬ
Тлумачення слова