ЗАДУРМА́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до задурманити. Від’їжджаючи, Олексій не повірив, що настав якийсь просвіт у задурманеній хмелем батьковій голові (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 47);
// у знач. прикм. Поніс Чіпка у Піски задурманену голову, ще дужче помучене серце (Панас Мирний, I, 1949, 256).
ЗАДУРМАНЕНИЙ
Тлумачення слова