ЗАДРИЖАТИ, жу, жиш, док. Почати дрижати; затремтіти. Троянці з страху задрижали, І що робити, всі не знали (Іван Котляревський, I, 1952, 87); Кінь зупинився, задрижав і захитався (Гнат Хоткевич, II, 1966, 139);
// Задвигтіти, заколиватися (від гулу, струсу і т. ін.). Загримів чудовий оркестр, аж повітря задрижало (Нечуй-Левицький, III, 1956, 134); Задрижали грубі стіни будинку, і могутній гук гарматного вистрілу потряс повітря (Іван Франко, VI, 1951, 154); Сніжинка задрижала на верхній вії і одразу ж розтанула (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 53);
// Зазвучати, залунати уривчасто, нерівномірно (про голос, звук). — А ви теж білоруска? — поцікавилась вона, і голос її задрижав від несподіванки (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 172).
♦ Аж жижки задрижали див. жижки.
ЗАДРИЖАТИ
Тлумачення слова