ЗАДОВОЛЬНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ЗАДОВОЛЬНИТИСЯ, нюся, нишся, док., чим і без додатка.
1. Відчувати задоволення, бути вдоволеним чим-небудь. Павло множив достаток братової сім’ї, а сам задовольнявся малим (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 42); [Старшина:] Ехе-хе! Діла, діла! Коли-то ти їх покінчаєш? І усе є, благодарить бога, а ще мало! Щоб то задовольниться (Карпенко-Карий, I, 1960, 38); Завадка задовольнився тим, що подивився на Ольгу з такої безпосередньої близькості, як ніколи досі (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 514).
2. тільки недок. Пас. до задовольняти 1, 2. Потреби людей [при комунізмі] задовольнятимуться за рахунок суспільних фондів. Предмети особистого вжитку перебуватимуть в повному володінні і розпорядженні кожного члена суспільства (Програма КПРС, 1961, 55).