ЗАДОВІ́ЛЬНО.
1. Присл. до задовільний.
2. у знач. ім. задовільно, невідм. Задовільна оцінка знань, роботи, поведінки і т. ін.
ЗАДОВІ́ЛЬНО.
1. Присл. до задовільний.
2. у знач. ім. задовільно, невідм. Задовільна оцінка знань, роботи, поведінки і т. ін.