ЗАДОЩИ́ТИ, ить, док., розм. Почати дощити (про настання обложних дощів). Задощила осінь;
// безос. Як погода добра, то в нас — рай земний; зате як задощить, то така твань (Панас Мирний, V, 1955, 419); В кінці жовтня задощило. Важкі олов’яно-сірі хмари густо облягли обрій (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 151).
ЗАДОЩИТИ
Тлумачення слова