ЗАДО́БРЮВАТИ, юю, юєш і ЗАДОБРЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ЗАДОБРИ́ТИ, добрю, добриш, док., перех.
1. Схиляти, привертати кого-небудь до себе, на свій бік подарунками, підкупом, запобіганням, підлабузництвом і т. ін. Герман.. заговорював їх гнів жартами, задобрював сердитих пачкою тютюну (Іван Франко, VIII, 1952, 351); Щоб залаштувати справу, ..пані війтову треба було задобрити подарунками (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 24).
2. розм. Заправляти чим-небудь страву, щоб вона була добрішою, смачнішою. Задобрити борщ сальцем та яйцем.