ЗАДМУХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАДМУХАТИ, аю, аєш і ЗАДМУХНУТИ, ну, неш; мин. ч. задмухав і задмухнув, ла, ло; док., розм.
1. Гасити, дмухаючи на полум’я (лампи, свічки і т. ін.). Дід Дунай підходить до покуття.. і задмухує голубий вогник лампадки (Михайло Стельмах, I, 1962, 244); Яшкові мати постелила на припічку, а як ліг він — каганчик задмухнула (Андрій Головко, I, 1957, 177).
2. тільки док. Почати дмухати. І знов задмухав [Слинько] собі на руки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 376).