ЗАДІ́ТИ, діну, дінеш, док., перех., розм. Покласти, заховати що-небудь, не знаючи, не пам’ятаючи, де, куди; загубити. — І бісів народ! Чорт його знає, де і підсвішник [підсвічник] задів. Кажу не беріть нічого з моєї хати.., — бурчав, хмурячись, Василь (Панас Мирний, IV, 1955, 128); Шарила сірників на карнизі, а ніяк не знайде, — де вона заділа їх? Так і не знайшла (Андрій Головко, II, 1957, 116).
ЗАДІТИ
Тлумачення слова