ЗАДІ́Л, у, чол.
1. розм. Початок і завчасне виконання частини якої-небудь справи, що дає змогу безперебійно завершувати її наступні операції. На заводі імені Ілліча має бути проведено заділ будівництва слябінга, мартенівського цеху і цеху холодного прокату (Комуніст України, 6, 1960, 27).
2. спец. Запас виробів, заготовок. На кожній дільниці був заділ вузлів і деталей, і завод працював більш ритмічно (Радянська Україна, 26.VI 1962, 3).