ЗАДЕРЖАНИЙ

ЗАДЕ́РЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до задержати;
//  у знач. прикм. Десь за трьома стінами було чути ніби потайний задержаний шум ходи (Нечуй-Левицький, III, 1956, 40);
//  у знач. ім. задержаний, ного, чол. задержана, ної, жін., розм. Людина, яка перебуває під арештом. [Центуріон (показуючи на задержаних):] Мартіане! Се хто такі? (Леся Українка, III, 1952, 319).