ЗАДЕРЕВЕНІ́ТИ, ію, ієш, док., діал.
1. Задерев’яніти (у 1 знач.). Побалакати ж треба хоч коли, щоб язик не задеревенів (Осип Маковей, Вибр., 1954, 193).
2. перен. Завмерти. — Я побіг в яр… Глянув і задеревенів. Яма засунулась, з дверей і сволоків ні сліду (Мирослав Ірчан, II, 1958, 179).