ЗАЦИБА́ТИ, аю, аєш, док., розм. Піти, роблячи широкі кроки. Заклав [пан] руки в кишені, штани на йому чорні, а куртка біла — і знов зацибав по луці, як чорногуз (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 63); Незграбно розкидаючи журавлиними ногами, він зацибав назустріч начальникові школи (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 38).
ЗАЦИБАТИ
Тлумачення слова