ЗАЦВІ́ЛИЙ, а, е. Який укрився цвіллю. Хата. Мати нездужала, Хліб зацвілий на столі (Максим Рильський, Поеми, 1957, 286); І ось, нарешті, сидить Марія за весільним столом, у мокрій, зацвілій підвальній кімнаті пана Грабовського, в якого наймитує (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 32);
// перен. Який відзначається застоєм, відсталістю. В цій зацвілій атмосфері єпархіального буття в’яли найбільш настійливі в живучості паростки, які й тримали сім’ю (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 23).
ЗАЦВІЛИЙ
Тлумачення слова