ЗАЦМО́КАТИ, аю, аєш, док., чим і без додатка, розм. Почати цмокати. — Дванадцятеро поросят привела [свиня].. — Ай, ай, ай! — зацмокав Вовк. — Аж мені слина на язик набігає (Іван Франко, IV, 1950, 86); За кілька днів Макс приніс книжку й зацмокав товстими губами (Петро Панч, Ерік.., 1950, 6);
// перен. Почати видавати звуки, схожі на цмокання (про механізми). Впровадили механізоване доїння. Скотний двір [колгоспу] задзвенів залізом, зацмокав клапанами, загув моторами (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 187).
ЗАЦМОКАТИ
Тлумачення слова