ЗАЦІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зацілувати 1. Вона молодо підбігла до сина, і незчувся малий Цибар, як був зацілований в щоки та очі (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 49); * Образно. Юхимина була маленька, обличчя мала темне, заціловане сонцем (Юрій Яновський, II, 1958, 374).
ЗАЦІЛОВАНИЙ
Тлумачення слова