ЗАЦІКАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЦІКАВИТИ, влю, виш; мн. зацікавлять; док., перех. і рідко неперех.
1. Викликати цікавість у кого-небудь, привертати чиюсь увагу. Данило, хвилюючись, починає говорити, і його оповідання відразу зацікавлює воєнкома (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 161); Дуже зацікавив суддю старий Петро (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 9); Дівчині хотілось одразу ж зацікавити школярів, щоб робота в загоні була для них радісним святом (Олесь Донченко, V, 1957, 244);
// чим. Привертати увагу якою-небудь рисою, особливістю. Опішнянська кераміка має темно-червоне тло. Вона зацікавлює поєднанням утилітарної та декоративної сторін (Мистецтво, 5, 1960, 20); Чим він міг вразити чи зацікавити її? Своєю красою? дотепністю?.. Але краси в нього ніякої, дотепність зла (Петро Колесник, Терен.., 1959, 131).
2. у чому. Приваблювати вигодою або можливістю здійснювати що-небудь певним способом.