ЗАЦІКА́ВЛЕННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. зацікавити і зацікавитися. Я слухав його дуже уважно і з великим зацікавленням ще й тому, що він оповідав якось інтригуюче, як я ніколи ще не чув (Збірник про Кропивницького, 1955, 338); Він [М. Трублаїні] з почуттям міри користується різними випадковостями та іншими засобами зацікавлення читача (Історія української літератури, II, 1956, 149); Можна ж було сісти десь в іншому кутку, приховати бодай не себе, а хоча б усім очевидне зацікавлення тою жінкою (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 17).
ЗАЦІКАВЛЕННЯ
Тлумачення слова