ЗАЦІДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, ЗАЦІДИТИ, іджу, ідиш, док., перех. і неперех., вульг. З силою ударяти кого-небудь, у щось. Одному [ворогові] в зуби заціджував [Мамай] дерев’яним тупим кінцем [ратища], гостряком списа проштрикував другого (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 389); Карпо, як стріла, знявся і зацідив у вухо першого хлопця (Панас Мирний, I, 1954, 250); [Петро:] А мені хочеться Соломона зацідить. Ух, сверблять руки! (Карпенко-Карий, II, 1960, 226).
ЗАЦІДЖУВАТИ
Тлумачення слова