ЗАЧИМ, присл., діал. Чому. Хотіла було [мати] сваритись на дочку, зачим довго проходила, так та ж як узяла коло неї леститись, і приговорювати, і розважати її (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 49); [Катря:] Та що ж ви, найкращий були з усіх парубків, чи що? [Марко:] Ні, зачим найкращий! Були кращі й за мене (Захар Мороз, П’єси, 1959, 46).
ЗАЧИМ
Тлумачення слова