ЗАЧУДОВУВАТИ

ЗАЧУДОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЧУДУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Дуже дивувати. Почув [Боровий] новину, і таку, що аж зачудувала його. Христя Шовкунова взялася виростити по чотириста п’ятдесят центнерів буряків з гектара… (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 98);
//  Захоплювати, приємно вражати. Невже тебе не зачудовує, як наш народ в труді росте? (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 58); Була [Рифка] невеличкого росту, тонка і повільна в рухах, та той вираз тужливої задуми, який усе лежав на її лиці, поневолі зачудував У Герша (Іван Франко, VIII, 1952, 388).