ЗАЧУ́ЧВЕРІТИ, ію, ієш, док., розм. Ослабнути, одночасно споганівши (про людей, тварин). Недаремно мовиться, що зачучверіле порося і воші заїдають. А він [Михайло] і зовсім зачучверів… (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 222);
// Стати чахлим, зачахнути (про рослини). Зачучверіти, як трава в спеку.
ЗАЧУЧВЕРІТИ
Тлумачення слова