ЗАЧУ́ЧВЕРІЛИЙ, а, е, розм. Те саме, що зачучверений. Жінчина рідня ніколи не радувала Аркадія Валеріановича — ці золотушні пагони старовинного дворянського роду нездатні були дати хоч який-небудь зачучверілий цвіт на теперішній землі (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 290).
ЗАЧУЧВЕРІЛИЙ
Тлумачення слова