ЗАЧОРНІТИ, ію, ієш, док.
1. Почати чорніти, стати чорним. І знов майдан зачорнів од народу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 99); Справді, небо вже зачорніло — від заграв по обрію воно було особливо чорне в зеніті (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 748);
// безос. Знову зачорніло, зазеленіло довкола, й Марині стало шкода цієї короткочасної зими, як свого скороминущого дитинства (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 163).
2. Виділитися своїм чорним кольором. При світлі забіліло в Мини широке лице, зачорніли товсті брови (Нечуй-Левицький, II, 1956, 112); У далині серед криги зачорнів пароплав (Микола Трублаїні, I, 1955, 481).