ЗАЧЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зачесати. На лоб і на вуха йому падав гладко зачесаний русявий чуб (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 93); Перед ним сидів панич, як маківка, ..з розкішним кучерявим волоссям, зачесаним набік (Нечуй-Левицький, I, 1956, 177); Вбігає Жура, зачесана й причепурена для театру (Іван Кочерга, II, 1956, 97).
ЗАЧЕСАНИЙ
Тлумачення слова