ЗАЧЕ́РСТВІ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до зачерствіти. На голому, не застеленому рушником столі ..лежав окраєць суботнього зачерствілого вже хліба (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 88); Не легко зачерствілій у відлюдництві душі розкриватись перед цілим миром… (Іван Ле, В снопі.., 1960, 62).
2. у знач. прикм. Байдужий, бездушний. Прийдеться давати [перцю] зазнайкам, чинушам, Сухим бюрократам, зачерствілим душам — Всім тим, кому діло живе не до серця (Степан Олійник, Вибр., 1959, 28).