ЗАЧЕРПУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЧЕРПНУТИ, ну, неш, док., перех., чого, чим і без додатка.
1. Черпаючи, набирати що-небудь рідке або сипке. Похапцем, ніби в якомусь маренні, обділяв [Кузьмін] людей сіллю, зачерпував жменею з свого мішечка і тицяв у простягнені звідусіль руки (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 158); За гривню зачерпне [відкупщик] із діжки таки повнісіньку [чарку] (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 8); Остап зачерпнув пригоршнею води (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 366).
2. Занурившись, заглибившись, несподівано набирати чого-небудь. Можливо, бувши перевантажений, він [човен] зачерпнув води й почав потопати, а ті, що були в ньому, вистрибнули в воду (Микола Трублаїні, II, 1955, 287).
3. тільки док., перен. Взяти, запозичити що-небудь, збагатитися чимсь. Нікому з українських байкарів не вдалося так глибоко зачерпнути поетичних засобів із скарбниці усної народної творчості, як Глібову (Історія української літератури, I, 1954, 320); Забаглося до землі припасти І до любих матері грудей, Щоб піти в незгоди і напасті. Зачерпнувши сили, як Антей (Степан Крижанівський, Калин, міст, 1940, 8).