ЗАЦЕБЕНІ́ТИ, нить, док., розм. Политися з силою. — Покоївка Вустя несла коштовний посуд панам чай пити, а цей Дюпре звідки візьмись та її за литку, так що й кров зацебеніла на підлогу (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 102); Схопився [Прокоша] рукою за груди. Крізь довгі, сухі пальці зацебеніла кров (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 433).
ЗАЦЕБЕНІТИ
Тлумачення слова